Це питання, яке кожна людина повинна розглянути і знайти відповідь. Оскільки ми проводимо все своє життя на землі, якби ми не знали навіть те, звідки ми прийшли, куди йдемо, навіщо живемо і яка мета людського життя, то наше життя було б справді марним і жалюгідним. «Якщо я навіть не розумію, що таке життя, як я можу зрозуміти смерть?» Було опубліковано багато статей, щоб обговорювати такі питання, як «Чим живуть люди?», «Яка мета людського життя?» або «У чому сенс людського життя?». Деякі казали: «Кожна людина повинна жити для себе»; інші казали: «Люди повинні жити для благополуччя інших»; треті казали: «Треба жити і для себе, і для інших» і т. д. Зрештою висновку не було. Люди сьогодні також не знають сенсу і мети людського життя. А як щодо великих філософів і просвітителів стародавніх часів? Що вони говорили про життя людини? Відомий китайський філософ Конфуцій сказав: «Якщо я навіть не розумію, що таке життя, як я можу зрозуміти смерть?» Тому він прямо зізнався, що не знає, що таке життя і чому ми живемо в цьому світі, не кажучи вже про те, що таке смерть і що приходить після смерті.
Західний філософ також зробив дуже чесний висновок про життя: «Людина не може зробити вибір, щоб народитися, і вона не може опиратися смерті. У проміжку, у нього немає іншого вибору, окрім як прожити це життя». «Людина не може вибирати своє народження»: у вас немає вибору, коли народитися і в якій сім’ї чи країні народитися. «Він не може протистояти смерті»: ніхто не може протистояти смерті, ні ви, ні ваша родина. Між тим, у людини немає іншого вибору, окрім як прожити це життя. Як же це песимістично! На сході чи на заході, у стародавній чи сучасний час люди багато дискутують про людське життя. Але врешті-решт вони не знаходять однозначної відповіді на свої пошуки.
Щоб відповісти на це питання, ми повинні з’ясувати, для чого Бог створив людину, для чого людина була створена. Візьмемо, наприклад, дві чашки. Якщо одна чашка запитає іншу, кажучи: «Чи можете ви сказати мені, чому я існую?» А інша відповість: «Скажіть, будь ласка, чому існую я». Як ви думаєте, вони можуть зробити якийсь висновок? Абсолютно ні! Як вони можуть дійти висновку чи знайти відповідь? Вони повинні відправитися до гончара. Гончар має для них призначення. Тільки він знає, для чого були виготовлені чашки.
Людина — посудина, створена Богом. Людські істоти не існують на цій землі безцільно. Існування людини дуже значуще, тому що людина була створена Богом для певної мети. Бог не створив людей випадково і недбало. Навпаки, Біблія показує, що до того, як Бог створив людину, Він уже приготував усе, що потрібно людині для її існування. Наприклад, Він повернув сонце, місяць і зірки. Він також створив повітря, відновив землю і створив все рослинне і тваринне життя на землі, включаючи рибу в морі, птахів у повітрі, худобу, звірів і плазунів на землі. Після всього цього Він створив людину. Тому людина є центром Божого творіння.
Мету створення людини Богом можна побачити в книзі Буття 1:26. У створенні людини Богом є подвійна мета: по-перше, Бог хоче, щоб людина мала Його образ, щоб виражати Його. По-друге, Він хоче, щоб людина мала Його владу, щоб представляти Його. Біблія каже, що Бог створив людину за Своїм образом і на Його подобу. Тому людина має образ і подобу Бога. Це як виготовлення рукавиці. Рукавичка зроблена за образом руки, і єдина мета її виготовлення та існування — містити у собі руку. Таким чином, перед тим, як рука увійде в неї, рукавичка має лише зображення, але не вміст руки і є порожньою. Але коли рука входить в рукавичку, рукавичка наповнюється і заповнюється. Так само і з нами, людьми. Людина створена за образом Божим, і мета її існування — дозволити Богу увійти в неї, щоб бути її вмістом. Тому в Новому Завіті особливо говориться, що людина є посудиною, ємністю, що містить Бога (Рим. 9:23-24, 2 Кор. 4:7). Але це вмістилище є дуже особливим. Згідно з Біблією, ця ємність має три шари: зовнішній шар — тіло, внутрішній — душа, а найглибший — дух (1 Фес. 5:23). Таким чином, людина складається з трьох частин: їй потрібна фізична їжа, щоб наповнити своє тіло, щоб підтримувати своє фізичне існування; їй також потрібна «психологічна їжа», як-от знання, любов і розваги, щоб наповнити його душу; більше того, у її внутрішній частині є орган, людський дух, який є органом, створеним Богом, щоб містити Самого Бога. Тільки тоді, коли Бог увійде в дух людини, щоб бути її життям і вмістом, людина може виражати Бога, представляти Бога і бути єдиною з Ним.
Людина живе для того, щоб містити в собі Бога. Таким чином, згідно з біблійним об’явленням, сенс людського життя дуже зрозумілий. Люди повинні жити не для себе, не для інших, а для Бога. Якби люди жили тільки для інших, вони б не були задоволені своїм життям. Більше того, якби вони жили лише для себе, то їхнє життя було б ще більш жалюгідним. Людина повинна жити для Бога. Людина є посудиною Бога для прийняття Бога як свого життя і вмісту. Перш ніж люди пізнають Бога, приймуть Бога і дозволять Богу увійти в них, вони зможуть досліджувати і вивчати сенс і цінність людського життя, але вони ніколи не знайдуть відповіді. Усі відповіді людського життя знаходяться у Самого Бога, коли люди дозволяють Богові увійти в них. Тому кожен, хто шукає сенс людського життя, повинен зрештою знайти Бога, прийняти Бога і наповнитися Богом, щоб стати Його виразом і представництвом. Таким чином наше людське життя могло б нарешті знайти свою мету і наповнитися змістом.
«Бог є Дух, і ті, хто поклоняється Йому, повинні поклонятися в дусі та в істинності» (Івана 4:24). Відкрийте своє серце і вправляйте свій дух. Прикличте Боже ім’я, і Бог, який є Духом, увійде в вас. Будь ласка, відкрийте свої уста щиро, щоб прикликати Його: «Боже, Господи, Господи Ісусе! Ти потрібен мені. Будь ласка, прийди до мене, щоб бути моїм наповненням і моїм задоволенням. Наповни все моє єство. Будь сенсом мого життя». Коли ви прикличете Його ім’я, ваше життя кардинально зміниться. Ваша єство буде сповнене сенсу, сповнене радості та надії. Нехай ви пізнаєте сенс людського життя і мету Божого створення людини.