Запитання читача: Навіщо потрібні різні переклади Біблії? Хіба недостатньо одного?
Читаючи Біблію українською або російською мовами, можливо, далеко не всі замислюються над тим, що книга, яку вони тримають в руках,— переклад з мов оригіналу. Проте, це факт: Старий Завіт написаний давньоєврейською мовою, а Новий Завіт — давньогрецькою, тому наше сприйняття Біблії значно залежатиме від нашої готовності прийняти шлях пізнання оригіналу через переклад.
Зрозуміло, що будь-який переклад є, так би мовити, лише віддзеркаленням оригіналу і не може сповна передати всі відтінки закладеного в ньому змісту.
Проте, далеко не всі читачі Біблії мають можливість читати і вивчати її в оригіналі; навпаки, як показує нам історія, основний шлях пізнання Божого Слова саме такий — пізнання оригіналу через переклад. Про це свідчить той факт, що на сьогоднішній день Біблія перекладена більше ніж 2400 мовами світу.
Притому історія перекладу Біблії бере свій початок з дуже давніх часів. Достатньо згадати переклад Септуагінти (переклад єврейського оригіналу Старого Завіту грецькою мовою, зроблений в 3-2 ст. до Р. Х.), древні переклади арамійською, сирійською, коптською мовами.
Стосовно сучасних перекладів найпоширенішими мовами світу, то, наприклад, сьогодні існує близько 200 різних перекладів Біблії англійською мовою. Перекладів Біблії українською або російською мовами значно менше.
На сьогодні існує декілька найбільш поширених перекладів Біблії українською мовою. Перший повний переклад з мов оригіналу зробили Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй та Іван Нечуй-Левицький. Його було надруковано вперше у 1903 році. Другий повний переклад Біблії з мов оригіналу належить Івану Огієнку. Переклад було опубліковано у 1962 році. А у 1963 році вийшов у світ переклад Івана Хоменка. І нарешті, у 2020 році був виданий сучасний переклад Біблії Українським Біблійним Товариством, здійснений під керівництвом Рафаїла Турконяка.
Найбільш відомий та поширений переклад російською мовою — Синодальний переклад, опублікований в 60-ті роки 19 ст. та донедавна залишався фактично єдиним повним перекладом Біблії російською мовою.
У другій половині 20-го століття, зокрема в останні десятиліття, були зроблені нові переклади Біблії російською мовою, які повинні внести свій вклад в сьогоднішнє розуміння Писань.
Отже, оскільки переважна більшість сьогоднішніх читачів має справу з Біблією в перекладі, а не в оригіналі, постає питання: до якої міри переклад здатний відобразити значення, що міститься в оригіналі? Але скоріше запитання потрібно ставити так: які сторони оригіналу відображає той чи інший переклад?
В історії перекладів Біблії завжди існувало кілька тенденцій, з яких можна умовно виділити дві основні: в одних перекладах акцент робиться на точній передачі граматичних і лексичних структур оригіналу; в інших – на передачі загального змісту найбільш зрозумілою мовою. В принципі, ці дві протилежні тенденції присутні тією чи іншою мірою в будь-якому перекладі. Однак очевидно, що повністю примирити і врівноважити їх неможливо. Прагнучи передати думку більш дохідливо, перекладач неминуче буде жертвувати тими чи іншими граматичними особливостями та ідіоматичними зворотами оригіналу. І навпаки, намагаючись передати оригінал якомога більш буквально, перекладач буде змушений жертвувати гладкістю і дохідливістю тексту.
Однак якщо подивитися на це питання з погляду саме читача, а не перекладача, стає зрозуміло, що для пізнання змісту оригіналу необхідно і те й інше. Зрозумівши той чи інший важкий уривок в загальних рисах завдяки перекладу на просту, зрозумілу мову, читач потім зможе глибше вникнути в його зміст за допомогою буквального перекладу.
Ось наочний приклад відображення цих двох тенденцій в кількох різних перекладах вірша 3 з 8-го розділу Послання до римлян російською та українською мовами.
Грецький оригінал: Τὸ γὰρ ἀδύνατον τοῦ νόμου ἐν ᾧ ἠσθένει διὰ τῆς σαρκός, ὁ θεὸς τὸν ἑαυτοῦ υἱὸν πέμψας ἐν ὁμοιώματι σαρκὸς ἁμαρτίας καὶ περὶ ἁμαρτίας κατέκρινεν τὴν ἁμαρτίαν ἐν τῇ σαρκί.
Восстановительный перевод: Ибо — то, чего закон не мог, так как ослаблялся через плоть,— Бог, послав Своего собственного Сына в подобии плоти греха и по причине греха, осудил грех в плоти.
Синодальный перевод: Как закон, ослабленный плотию, был бессилен, то Бог послал Сына Своего в подобии плоти греховной в жертву за грех и осудил грех во плоти.
Перевод Кузнецовой: То, что было невозможно для Закона из-за слабости нашей природы, сделал Бог. Послав Своего собственного Сына, облеченного в тело, подобное греховному человеческому телу, чтобы покончить с грехом, Он вынес смертный приговор греху в человеческом теле.
Переклад УБТ (Турконяка): Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі.
Переклад Нового Завіту Деркача: Оскільки Закон був безсилий спасти від гріха, будучи ослаблений плоттю, Бог послав Сина Свого в подобі гріховної плоті в жертву за гріх і осудив гріх у плоті.
Розглянемо переклади цього вірша російською мовою. Перший варіант (Переклад відновлення) найбільш буквально передає зміст і структуру оригіналу; другий варіант (Синодальний переклад) дещо згладжує граматичну структуру, намагаючись при цьому зберегти загальний зміст; третій варіант (переклад Кузнєцової) робить акцент на розгорнутій передачі загального змісту, не дотримуючись строгої граматичної і лексичної структури оригіналу.
Чи можна на підставі наведеного прикладу стверджувати, що лише якийсь один переклад є правильним або кращим? Очевидно, що ні. Швидше, слід зробити висновок про те, що чим більше перекладів ми маємо в своєму розпорядженні, тим більше вони взаємно доповнюють один одного і тим «об’ємніше» наше розуміння оригіналу.
Відповідно, для більш глибокого знайомства з Біблією необхідно якомога більше вникати в різні її переклади. Можливо, для тих, хто звик користуватися тільки одним перекладом, ця думка здасться незвичайною або навіть неприйнятною. Але давайте дотримуватися фактів: будь-який переклад, навіть найбільш загальновизнаний, – це саме переклад, точніше кажучи, один з можливих перекладів, «вікно», що дозволяє «зазирнути» в оригінал Біблії. І чим більше таких «вікон» читач відчинить для себе у вигляді різних перекладів Біблії, тим ширшим і глибшим буде його розуміння змісту, закладеного в оригіналі.
Переклад статті з сайту “Библия, открытая для всех” . Використовується з дозволу.